«Москалі і наше сало» або як чиновники продовжують грабувати Україну

«Москалі і наше сало» або як чиновники продовжують грабувати Україну

Інфекція передвиборного піару, здається, вразила не лише кандидатів, а й державних діячів. Днями це яскраво довів міністр економічного розвитку України.

Чиновник заявив, що єдиною галуззю, яка дає зростання ВВП в нашій країні (8%) є сільське господарство. Як же хочеться вірити, що міністр просто щиро помиляється, а не навмисно і цинічно поширює неправдиву інформацію. Попри всі старання аграріїв, сільськогосподарська галузь опинилася на межі банкрутства. І, на жаль, навіть ефективний темп роботи, не може протистояти політикам, розгойдувати маятник інфляції. В результаті різкого стрибка курсу долара, всі необхідні матеріали для сільськогосподарського виробництва подорожчали більше ніж на 200%. А це газ, електроенергія, бензин, гербіциди, фунгіциди, інсектициди, добрива, запчастини …

Разом з тим, цінова планка на аграрну продукцію залишилася на рівні минулого року. Багато фермерів змушені продавати своє зерно в збиток – нижче собівартості. Але це мало хвилює чиновників. Вони більше переживають за стабільність корупційних схем, наприклад, тих же відкатів при поверненні ПДВ експортерам.

Безнадійності ситуації додає бездіяльність Антимонопольного комітету і всіх правоохоронних органів. Схоже, що в змові з трейдерами-експортерами, які отримують надприбутки, вони блокують природне зростання цін на сільськогосподарську продукцію. Розмір втрат від такої діяльності складно оцінити – це сотні мільярдів доларів.

Важливо звернути увагу ще на один фактор – Росію. Заробляючи політичні бали, наші держ діячі не перший рік заявляють, що Україна повинна припинити “годувати москалів нашим салом”. Однак замовчують про те, що воно їм вже давно не потрібно. Економіка будується не на словах, а на справах – це цифри і результати.

Втративши 80% російського продовольчого ринку, Україна понесла величезні збитки. Для порівняння в 1991 році ми виробили 51 млн тонн зерна, в той час як наші сусіди 40-50 мільйонів тонн. За 23 роки незалежності України максимально поліпшила свій результат на 5 мільйонів тонн в 2013 до 56 мільйонів тонн зерна. За цей же час Росія наростила обсяги до 92 мільйонів тон в минулому році, а в цьому році вже отримує збільшення до 104 мільйонів тонн. Уже ці кілька цифр яскраво демонструють, як марнослів’я і політиканство наших діячів залишили топтатися на місці одну з найбільш пріоритетних галузей економіки країни. На сьогоднішній день Росія спокійно отримує ринки Близького Сходу, Південної Африки, Південно-Східної Азії і Китаю, легко витісняючи українську сільськогосподарську продукцію. При такому положенні справ банкрутство галузі настане вже через кілька місяців.

Але хоча час безнадійно втрачено всього лише три радикальних рішення можуть протистояти ситуації. В першу чергу, це курс долара. Його необхідно привести на рівень 8-9 гривень, особливо для критичного імпорту. По правді кажучи, на сьогоднішній день поріг курсу не має значення для багатьох галузей і видів бізнесу, які вже загинули. У нашій країні і в даний час (з огляду на нинішню кризову ситуація в економіці) це, в принципі, дуже відносна величина, яка не має відношення до реальності. Але ще працюючим галузям, як сільське господарство, долар по 8-9 гривень дасть можливість залишитися на плаву і навіть давати зростання в своїй економіці.

По-друге Антимонопольному комітету і правоохоронних органів необхідно терміново розібратися з питанням імпорту нафтопродуктів в Україну! Хто “кришує” всього лише 3-5 фірм, яким дозволено імпорт нафтопродуктів в країну? Куди поділися понад 200 нафтотрейдерів, які раніше поставляли нафтопродукти в Україні до приходу до влади нинішніх вищих чиновників? Вищевказане корупційне явище призводить до необгрунтованого зростання цін на нафтопродукти в нашій країні. Це свавілля необхідно негайно припинити!

І по-третє, за бюрократію з дозвільними документами і навмисний демпінг цін на сільгосппродукцію повинна бути не просто передбачена, а застосовуватися кримінальна відповідальність до працівників Антимонопольного комітету України та відповідним, контролюючим ці дії, співробітникам правоохоронних органів.

В іншому випадку, дуже скоро ми згадаємо, що таке голод не за книжками історії, а в реальному житті!

Громадський діяч, академік
і Віце-президент Академії економічних наук України

А.В. Пешко

0 Понравилось?