Від чого страждає український народ?

Від чого страждає український народ?

Повний непрофесіоналізм, авантюризм і популізм українського уряду і Національного банку призвели до страхітливого стану економіки України, до злиднів наших громадян. Основні причини того, що відбувається у відсутності реально прорахованою стратегії розвитку економіки нашої держави.

Дії уряду явно носять корупційний і популістський характер. Корупційність простежується в тому, що необґрунтовано, волюнтаристськи були підвищені ціни на енергоносії в 6 і більше разів, тобто, на газ, електроенергію. Це викликало, по суті справи, банкрутство підприємств хімічної промисловості України, різке зниження рентабельності металургійних і машинобудівних підприємств. Зростання цін, відповідно, на мінеральні добрива в сукупності з грабіжницьким зростанням фіскального тиску на підприємства всіх форм власності, як промислових, так і аграрних, призвело до того, що чесно працюють підприємства вже стають збитковими. Тобто, в найближчі пів року почнуть припиняти свою роботу не тільки дрібні підприємці, а й більшість раніше стабільних аграрних господарств середнього рівня, а також це викличе важкі втрати і у великих агровиробників.

Необгрунтовано підняті ціни на енергоносії призвели до різкого зростання цін на житлово-комунальні послуги. Крім розграбування української економіки, Уряд почав грабувати власний народ, що живе в своїй більшості за межею бідності. Система так званих субсидій, коли держава безпосередньо оплачує за енергоносії енергогенеруючим компаніям, якими володіють наближені до влади олігархи, по суті представляють собою схему розкрадання грошей платників податків через проплату за багаторазово завищеними цінами бюджетних грошей своїм же олігархам. Народ навіть не розуміє, що під виглядом надання допомоги малозабезпеченим, крадуться їх гроші і дерибанити між учасниками схеми: уряд – олігархи, які володіють енергогенеруючими компаніями.

Популістські дії Уряду у вигляді двократного підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн. насправді призвело до масових закриттям дрібних і середніх підприємців, скорочення робочих місць практично на всіх підприємствах, невиплату і скорочення бюджетних витрат на стипендії студентам, скорочення медичних установ, як наслідок, подальше скорочення медичного персоналу, різке погіршення можливостей населення сіл, маленьких міст, селищ міського типу в отриманні невідкладної та іншої кваліфікованої медичної допомоги.

Крім вищевказаних новацій Уряд Гройсмана і Порошенко з нового 2017 року ще більше, ніж з початку 2016 року посилило податкове здирництво з промислових і сільськогосподарських підприємств. Так, в аграрному секторі повністю скасували пільги навіть, хоча б, з часткової компенсації з податку на додану вартість. Необгрунтовано підвищується кадастрова вартість земельних ділянок для того, щоб збільшити в абсолютному вираженні орендну плату за землю і, відповідно, збільшити розмір прибуткового податку і військового збору з цієї орендної плати.

При цьому Уряд Яценюка і Гройсмана ввело, так звані, податкові накладні з податку на додану вартість, які необхідно подавати не пізніше, ніж за 15 днів до кінця поточного місяця. В результаті цих маніпуляцій весь ПДВ від продажу, які виробляються підприємствами в другій половині місяця, навмисне зараховується в поняття & laquo; податкового зобов’язання & raquo ;, і повинні бути сплачені в бюджет навіть в разі, якщо витрати підприємства на придбання товарно-матеріальних цінностей практично дорівнюють обсягам реалізації . Таким чином, Уряд безоплатно забирає у підприємств величезні суми грошей, рівні податковими зобов’язаннями з ПДВ за останню половину попереднього місяця і користується цими грошима весь наступний місяць. При цьому, різко зменшуючи обсяг оборотних коштів агропідприємств. В результаті цих, по суті справи, шахрайських схем все агровиробники зазнають величезних збитків.

На сьогоднішній день агропромислові підприємства змушені платити податок на додану вартість не тільки із заробітної плати, але з усіх податків на заробітну плату (єдиний соціальний внесок, прибутковий податок, військовий збір), що становить плюс до зарплати близько 50% додаткових витрат. Крім цього, сільгоспвиробники додатково платять ПДВ з сум орендної плати та податків на цю орендну плату (прибутковий податок і військовий збір).

Крім таких нововведень, хитрощі нашого єзуїтського Уряду поширюються також і на повернення податку на додану вартість при експорті агропродукції. Тобто, при експорті продукції безпосередньо від агровиробника йому, навіть теоретично (не кажучи вже про фактично нереальною можливості отримання повернення ПДВ), повертається не вся сума податку на додану вартість від ціни реалізації аграрної продукції, а тільки сума ПДВ-ів тільки на ті товарно-матеріальні цінності, які витрачені при виробництві того чи іншого виду продукції (мається на увазі ПДВ від закупівлі палива, добрив, гербіцидів і техніки з запчастинами). А ось витрати підприємства, понесені ним на виплату зарплати разом з величезними податками на цю зарплату, а також витрати на оплату орендної плати та податки на цю орендну плату, загальногосподарські витрати не враховуються і не підлягають поверненню агровиробникам. Таким чином, підприємства-сільгоспвиробники навіть теоретично можуть отримати повернення не 100% ПДВ-а, а десь не більше 30% від цієї суми! Крім цього, всім податковим інспекціям дано негласне розпорядження проводити найжорстокіші перевірки тим підприємствам – агровиробникам, які при експорті своєї продукції вимагають законного повернення ПДВ! Податківцям встановлено правило, що розмір штрафів по відношенню до таких підприємств повинен за всяку ціну бути нараховано в розмірі, що перевищує суму того ПДВ-а, який підприємство законно просить відшкодувати. Форми податкового тиску на сільськогосподарські підприємства носять особливо жорстокий характер, так як це єдина сфера української економіки, яка ще ефективно працювала в нашій країні.

Спроба Уряду утриматися в своїх кріслах на численних куррупціонних схемах за рахунок власного народу і всіх, без винятку, промислових і аграрних підприємств, в умовах, коли всі іноземні кредитори і парламентська асамблея Європи відмовляються надавати нові навіть грабіжницькі (через тотальну корупцію в країні) кредити, веде до тотального розвалу економіки нашої країни. Крах економіки України прискорюється і за рахунок витонченої, теж корупційної, діяльності Національного банку України. По суті справи, йде умисне знищення «чужих» банків, а їх заставне майно розпродається за корупційними схемами з величезними відкатами через систему держпідприємств, покликаних, нібито, & laquo; компенсувати & raquo; вкладникам банків втрачені ними суми. На сьогоднішній день громадяни України від такого розвалу банківської системи втратили понад 100 млрд. Грн., А юридичні особи, підприємства промислового і аграрного сектора, втратили багато більше 150 млрд.грн.

Це далеко не повний перелік «благодіянь», скоєних Урядом і Національним банком України під проводом президента України і недієздатного парламенту, що складається на 80% з аферистів, пройдисвітів і напівграмотних і безкультурних «обранців» народу!

Безмовний народ, як мовчазні ягнята, породжують уряд вовків!

Громадський діяч, академік
і Віце-президент Академії економічних наук України

А.В. Пешко

0 Понравилось?