Вибори на Україні: Відлуння Керченського інциденту. Огляд основних подій за 25 травня

25.05.2019, 21:00

https://ukraina.ru/exclusive/20190525/1023700902.html?fbclid=IwAR1EbXDf571ev1O946LJD0L2Vi2jVELOdfG9Iq0WEPkZFDiOcp1d7OlZP3U

Выборы на Украине: Эхо Керченского инцидента. Обзор основных событий за 25 мая

Трибунал з морського права ООН виніс рішення на користь Києва. На цьому тлі Україна поступово вкочується в звичну для себе передвиборчу колію з підкупами, політичними розбірками і піаром. Огляд основних подій на 21.00 25 травня
Не встигнувши толком оговтається від президентської кампанії, Україна вступила в новий виборчий цикл, однак, як показують останні події, сумнівів у тому, що дострокові парламентські вибори відбудуться, стає все більше.
Даремний трибунал

Одним з головних подій дня стало рішення Трибуналу з морського права ООН, який частково задовольнив вимоги Києва і закликав РФ звільнити українських моряків.У листопаді минулого року влада України зробили провокацію в Керченській протоці, коли три кораблі національних ВМС порушили держкордон Росії. Згідно з сьогоднішнім рішенням, Москва повинна повернути затриманих членів екіпажу на батьківщину, при цьому Трибунал не вимагає закривати проти них кримінальну справу.

Українська сторона вирішила вичавити з цього максимальний пропагандистський ефект, президент Володимир Зеленський заявив, що виконання цього вироку стане своєрідним маркером того, чи готова «країна-агресор» на переговори зі своїм сусідом.

Коментар нового президента України ще раз підтвердив, що влада країни всерйоз не зацікавлені в пошуках контактів з Москвою. Як раніше заявляв виданню Україна.ру перший віце-президент Академії економічних наук України Анатолій Пешко, пред’явлення Зеленським все нових і нових умов для початку переговорів з Росією свідчить про те, що глава держави намагається зняти з себе відповідальність перед українським народом за відсутність зрушень у справі встановлення миру в Донбасі.

Своє задоволення від рішення трибуналу висловив і головний нинішній антагоніст Зеленського, екс-президент Петро Порошенко. Він гучно написав у своїх соцмережах, що пишається українськими дипломатами і моряками, в черговий раз застосувавши звичну для себе антиросійську риторику.

Порошенко додав, звертаючись до свого змінника на посаді глави держави, що час жартів пройшов і настав час діяти. Він застеріг Зеленського, щоб той не ставав співавтором сценарію війни», який нібито пишеться в Москві, здійснюючи тим самим «самогубство».

Очевидно, що сторони намагаються привласнити, як їм представляємося, козирну передвиборчу карту рішення Трибуналу, тому Зеленський і Порошенком фактично вступили в суперечку, хто кого перевершить в «патріотичних» почуття і рішучості не «прогнутися» під «агресора».

Що стосується самого вердикту, то крім чергового витка антиросійської істерії він навряд чи щось принесе. Справа в тому, що підписуючи Конвенцію про морське право, Росія далекоглядно прописала в документі, що всі питання, пов’язані з територіальною цілісністю і національним суверенітетом не підлягають юрисдикції Трибуналу, тому РФ з повним правом може ігнорувати потуги Заходу та їхніх українських молодших партнерів.

Бути чи не бути достроковим виборам

Тим часом, виборча парламентська кампанія стартувала, змушуючи Центризбироком форсувати підготовку до виборів. Однак досі не зрозуміло, чи відбудуться вони в принципі.

Справа в тому, що всі останні дні набирають силу спроби заблокувати указ Зеленського про достроковий розпуск Ради. Відповідне подання від фракції “Народного фронту” вже подано до Конституційного Суду, ще три аналогічні позови чекають своєї черги у Верховному суді.

Крім того, схоже, що ЦВК і сам не горить бажанням проводити вибори 21 липня. На минулому напередодні засіданні Центральної виборчої комісії було прийнято рішення направити звернення президенту, Верховній Раді та міністерству економрозвитку і торгівлі з проханням невідкладно внести зміни в закон про держзакупівлі, в іншому випадку, вибори можуть не відбутися в строк.

Це вже друга подібна заява, що виходить з боку Центрвиборчкому, раніше його голова Тетяна Сліпачук заявляла, що за існуючим нормативам надрукувати необхідну кількість бюлетенів буде важко.

Враховуючи, що вплив афілійованих з Порошенком людей в судах і ЦВК як і раніше велика ймовірність того, що тим чи іншим чином указ Зеленського про розпуск Ради буде заблоковано досить велика.

Все це свідчить про те, що «стара команда» в різних ешелонах української влади не бажає віддавати реальну владу, всіляко заважаючи новому президенту, заганяючи його у вузький коридор можливостей і крутячи йому руки.

Жваве партбудівництво

Відбудуться вибори влітку або восени, українські депутати і чиновники все одно продовжують шукати своє місце в мінливому політичному ландшафті.

Напередодні “Блок Петра Порошенка «позбувся імені колишнього президента в назві, перетворившись на»європейську солідарність”. Також у ЗМІ з’явилася інформація, що формально дистанціюватися від не надто популярного колишнього глави держави вирішили і далі, і партію очолить перший віце-спікер Ради Ірина Геращенко.

Зі своїм майбутньому також визначився і поки ще прем’єр Володимир Гройсман. Він вирішив не вести переговорів з якими-небудь партіями, а створити свою, назвавши її «Українська стратегія».

Крім того, про свій розрив з Радикальною партією Олега Ляшка заявив народний депутат Ігор Мосійчук. За його словами, на це рішення його спонукали конфлікти та ідеологічні розбіжності з однопартійцями. При цьому парламентарій підкреслив, що не стане вливатися до лав партії Зеленського «Слуга народу». Мосійчук виявилися чужі лібертаріанському пориви цієї організації, хоча він зізнався, що має хороших знайомих серед представників даного напрямку.

Тим часом, Національна поліція зафіксувала перші випадки підкупу виборців, про які багато говорилося під час недавніх президентських виборів. Так, на підконтрольній Києву території Луганської області скупити голоси населення намагалися з допомогою цукру, а в Одесі від імені одного з депутатів роздавали медичні набори з активованим вугіллям і настойкою пустирника.
Очевидно, що в найближчі тижні кількість нових політичних проектів буде множитися, також, як і спроб «нестандартними» і не зовсім законними методами вплинути на вибір громадян.