Останнє послання до чинної влади

Останнє послання до чинної влади

На вулицях наших міст і сіл я ще не зустрів жодної людини , яку б не хвилювала братовбивча війна на сході України, яка б не скаржилася на нестерпне життя в умовах нинішньої дійсності, коли ціни на продукти харчування ростуть, як на дріжджах, ціни на комунальні послуги: газ, електроенергію, воду (як холодну, так і гарячу), опалення, вивезення сміття, витрати на задоволення звичайних, елементарних людських потреб стали розкішшю.

Питання часом стоїть ребром: або купити продукти для виживання, або заплатити комунальні послуги.

Ця проблема стає непосильним вантажем для переважної більшості наших людей. Саме тому , борги за комунальні послуги наростають, як снігова куля.

І не тільки в столиці, а по всій країні.

Мізерні пенсії, в 1647 – 1700 гривень не залишають літнім людям шансу на виживання.

Реальна купівельна спроможність українських пенсіонерів за роки після “революційних” потрясінь впали більш, ніж в 2 рази.

При цьому, держава позбавила всіх громадян України, з яких 80 % живуть за межею бідності (за даними ООН ) навіть самої елементарної, безкоштовної медичної допомоги.

По всій країні закриваються десятки лікарень, звільняється медичний персонал.

Лікарі і медсестри їдуть до Польщі та інших західних країн в надії знайти спосіб для виживання своїх сімей.

З України, за даними медичних профспілок, вже виїхало близько 100 тисяч медпрацівників – кваліфікованих лікарів і медсестер. У лікарнях вже відчувається кадровий голод .

Хвиля розбою, бандитизму, рейдерства охопила всю територію нашої країни.

Випадкові люди, які не мають достатньої освіти та досвіду роботи, найняті в поліцію, не в змозі протистояти страшній хвилі злочинності.

Розкриття злочинів менше 10%, причому з цих 10 % до суду доходить тільки 2 %.

Поліція з органу, який, згідно з Конституцією, має захищати інтереси людей, перетворилася на інструмент, за допомогою якого влада намагається протидіяти українському народу, обуреному беспрецендентними, цинічними діями наскрізь корумпованої української влади.

Служба безпеки України, замість того, щоб берегти державні інтереси країни, стала органом для придушення опозиційних політичних партій, громадських організацій, а також окремих політиків, журналістів і громадських діячів.

Дії правоохоронних органів доходять до маразму, коли українцям забороняють використовувати слова: «партія війни», «громадянська війна на сході України» та ін. висловлювання , які повсюдно чути з вуст жителів українських міст і сіл .

Такі дії влади є не що інше, як політичний терор!

Це цинічна антиукраїнська, антинародна диктатура, яка, в передчутті свого кінця опускається до відверто протизаконних, антиконституційних, а отже, злочинних дій!

Спроби залякування української громадськості з допомогою силових структур, СБУ, МВС, прокуратури та інших силових органів – це злочини, які носять не тільки ознаки зловживання владою та службовим становищем, перевищенням службових повноважень, але і , по суті, є зрада, зрада Батьківщині!

Такі злочини караються законами України і відносяться до категорії найтяжчих злочинів, за які передбачена вища міра покарання!!!

Замість порятунку потопаючої української економіки, нинішній вищий український істеблішмент по вуха загруз у корупції.

Розкрадання держави йде в практично відкритій цинічній формі і в особливо великих розмірах.

Що також є кримінальним злочином, за який передбачається найважче покарання !

Замість припинення братовбивчої війни на сході України, влада використовує цю трагедію всього українського народу з метою особистого збагачення.

Факти, що свідчать про такі злочини, регулярно з’являються в засобах масової інформації.

У них замішані не тільки вищі державні діячі України, а й їхні подільники з Верховної Ради – члени депутатського корпусу.

По всій імовірності, українська еліта розраховує на лояльність нинішньої системи правосуддя, яка створена чинним президентом за принципом особистої відданості і прихильності.

Але не треба забувати, що народ доведений нинішньою владою до такого важкого матеріального та нервово-психічного стресу, від якого не зможе захистити навіть система «корумпованого українського правосуддя»!

Безвідповідальність, бездумність і жадібність українського керівництва досягли таких розмірів, що цілком очевидно проглядається загроза прямого народного самосуду!

Я прошу всіх народних депутатів України, членів Уряду і Президента України негайно припинити розгойдування човна, в якій знаходиться весь український народ з так званої «нашої» народною владою!

Україна стоїть на порозі чергового майдану, який може бути останнім для нашої держави.

З почуттям глибокого занепокоєння, академік А. Пешко.

0 Понравилось?