Надії немає. Чому герой України Савченко стала ворогом держави

https://lenta.ru/articles/2018/03/24/vrag_gosudarstva/

00:22, 24 березня 2018

У п’ятницю, 23 березня, Шевченківський районний суд Києва заарештував на два місяці депутата Верховної Ради України Надію Савченко. Її підозрюють у підготовці державного перевороту і замаху на президента. «Лента.ру» розбиралася, як всього за два роки Савченко пройшла тернистий шлях від національного героя до ворога держави, що чекає її в доступному для огляду майбутньому і що отримає українська влада від розкручування цієї історії.

Помилилася поворотом

8 березня на перетині розмежувальної лінії між ДНР і підконтрольними Україні територіями співробітники Служби безпеки України (СБУ) затримали Володимира Рубана – відомого українського волонтера, що займається звільненням полонених. Він віз на Україну велику партію зброї. Насамперед з’явилися повідомлення, що Рубан мало не поодинці планував напад на урядовий квартал в Києві.

Однак незабаром українські силовики заявили, що Рубан діяв не один. Вже 13 березня слідчі СБУ викликали Надію Савченко на допит у цій справі. 15 березня Генеральна прокуратура України (ГПУ) внесла до Верховної Ради три вистави: про зняття недоторканності, про затримання і про арешт Надії Савченко за підозрою в підготовці державного перевороту.

22 березня Верховна Рада задовольнила клопотання ГПУ. У той же день Савченко була затримана співробітниками, а на наступний день суд заарештував її до 20 травня. Ці події супроводжувалися шквалом схвалення з боку українських політиків. Хоча всього два роки тому ті ж люди вшановували Савченко, яка повернулася з російських катівень, і аплодували, коли президент Порошенко вручав їй зірку Героя України. Схоже за цей час на шляху від російської в’язниці до великої української політики Надія десь помилилася поворотом. Що не дивно – люди, котрі проявили себе на полі бою, далеко не завжди здатні вибрати правильну тактику в політичних баталіях.

солдат Надя

Надія Савченко народилася в 1981 році в Києві. Практично вся її життя пов’язане з українськими збройними силами. Савченко служила в українському контингенті в Іраку, освоїла спеціальність штурмана в Харківському університеті військово-повітряних сил України. У 2013 році вона підтримала Майдан, брала участь в зіткненнях на Грушевського в січні 2014 року. З початком бойових дій в Донбасі, вступила в добровольчий батальйон Айдар.

Влітку 2014 року його чи то потрапила в полон до бійців ЛНР і була вивезена до Росії, чи то сама перейшла україно-російський кордон і була затримана вже в Росії. У підсумку слідчий комітет Росії (СКР) звинуватив її в пособництві вбивства журналістів ВГТРК Ігоря Корнелюка і Антона Волошина.

У березні 2016 року російський суд визнав її винною і засудив до 22 років позбавлення волі. Однак уже через два місяці Савченко обміняли на двох громадян Росії Олександра Александрова і Євгена Єрофєєва, засуджених на Україні за участь в бойових діях на стороні невизнаних республік.

Весь час, поки в Росії йшло слідство і суд, зовнішньополітичні відомства України і ЗМІ вели активну пропагандистську роботу, вимагаючи її негайного звільнення. Сидячи у в’язниці, Надія Савченко встигла стати депутатом Верховної Ради України, членом української делегації ПАРЄ. Європейський парламент і Державний департамент США визнали її політичним в’язнем.

Про неї знімали фільми, в її підтримку виступали діячі культури, діти в школах писали їй листи і вивчали її біографію. Навіть площа імені Леніна в повітовому містечку Ватутіне Черкаської області перейменували в честь Савченко.

Менш ніж за два роки вона стала всесвітньо відомою. Рейтинг впізнаваності у Савченко на Україні був 99 відсотків.

Чи не припала до двору

Однак після повернення на Україну з’ясувалося, що українська влада воліла б бачити Савченко в російській в’язниці, а не в українському парламенті. У 2014-2016 роках на її імені відверто піарилися всі українські політики. Її арешт і резонансну кримінальну справу зіграли свою роль в посиленні кризи між Росією і Заходом.

Так, перші місяці після звільнення Савченко була героєм всіх ефірів. Однак скоро стало зрозуміло, що українські ЗМІ створили ідеальний образ, який має мало спільного з реальною людиною. Надія Савченко виявилася досить конфліктним. Вже через чотири місяці після повернення на батьківщину Савченко покинула висунула її в депутати фракції партії Батьківщина.

Савченко неодноразово і досить критично відгукувалася про українську владу. Дорікала її в розв’язанні війни на Донбасі, корупції. Публічно підтримувала встановлення диктатури і критично відгукувалася про перспективи чинної влади. Рік тому вона нібито закликала українських військових повалити владу. Однак тоді справу зам’яли.

У Надії був шанс стати корумпованим депутатом або маргіналізуватися, як деякі «герої» Майдану. Мабуть, її не влаштовували обидва варіанти, і вона вирішила піти своїм шляхом.

Які ваші докази?

Історія з арештом Савченко за звинуваченням у підготовці державного перевороту залишає більше питань, ніж відповідей. Головні з них: кому вигідна ця історія і які дивіденди отримають зацікавлені особи.

При цьому, що стосується планів нападу на урядовий квартал і захоплення Ради, Надія Савченко не заперечує своєї участі. Однак викладена генеральним прокурором версія є досить сумнівною, а докази – непереконливими.

Заяви про те, що Савченко поодинці або в складі групи з кількох людей збиралася захопити парламент і вбити всіх народних депутатів, виглядають не цілком правдоподібно. А докази не вселяють довіри.

Опубліковані генеральним прокурором аудіозаписи прямо не вказують на підготовку теракту Надією Савченко. На відеозаписах Савченко хоч і говорить про намір здійснити вищезгаданий теракт, але сам формат розмови більше нагадує мрійливу балаканину на кухні, ніж поетапну підготовку держперевороту.

Однак якість доказів в даному випадку вдруге. Петро Порошенко в результаті декількох судових реформ зміг підкорити собі судову гілку влади, так що в разі потреби Надію Савченко можуть посадити за наявності будь-яких доказів.

Поганий, ще гірше

За словами українського політолога Руслана Бортника, влада розраховувала, що Надія Савченко не повернеться на Україну (в момент заяви про її причетність, вона перебувала в Європі). Однак повернулася, чим підняла ставки. В результаті влада сама себе перехитрила і опинилася між поганим і дуже поганим рішенням.

На дуже поганому, на думку Руслана Бортника, наполягав прем’єр-міністр Володимир Гройсман та представники однієї з двох правлячих партій – Народного фронту. Суть цього рішення полягала у визнанні Надії Савченко психічно неврівноваженою. Прем’єр-міністр висловився з цього приводу цілком конкретно.

Подібне рішення було б прямим відсиланням до радянської каральної психіатрії і, очевидно, не було б підтримано ні всередині країни, ні на міжнародній арені.

Однак визнання Савченко неосудною і приміщення її в психіатричну лікарню зіграло б на руку опонентам Порошенко з чинної влади. По-перше, це завдало б колосальний репутаційний удар особисто по президенту, який всього два роки тому вручав Савченко зірку Героя України.

По-друге, Савченко в будь-який момент можна було б визнати здоровою і випустити на свободу з невизначеними наслідками для влади, в першу чергу – знову-таки для президента.

Цей сценарій просувався представниками Народного фронту і прем’єр-міністром, ймовірно, з наступних причин. Народний фронт, партія до якої належить екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, секретар РНБО Олександр Турчинов та голова МВС Арсен Аваков, має рейтинг на рівні статистичної похибки. Народний фронт не пройде в парламент на виборах 2019 року і тому зараз активно шукає можливості для торгу з командою президента про, скажімо так, цікавих умовах співпраці на виборах.

Створення складнощів всередині країни і в зовнішній політиці послаблюють переговорні позиції президента і відповідно підсилюють позиції Народного фронту. З цієї ж причини «дуже поганий варіант» підтримував прем’єр-міністр Володимир Гройсман, який посилює свої позиції всередині владної вертикалі і думає про власне політичне майбутнє після виборів.

Влада вибрала просто поганий варіант, тобто арешт і, ймовірно, тюремне ув’язнення. Цей варіант, так само як і будь-який інший, в будь-якому випадку завдасть збиток репутації чинної влади. Арешт героя України, всенародної улюблениці, яку всього два роки тому носили на руках і славили всій Україні, явно викличе нерозуміння і неприйняття в суспільстві.

Український політичний експерт Кирило Молчанов вважає, що якщо влада не спустить справу Савченко на гальмах, як вже було зі справою про хабар народного депутата Ігоря Мосійчука, репутаційні втрати будуть ще більше. Слабке процесуальне забезпечення боку звинувачення і, очевидно, зухвала поведінка Савченко будуть підривати залишки авторитету української влади. За рік до виборів це зовсім небажано.

Є і ще одна неприємна особливість в справі Савченко. Влада в очах українського суспільства так і не стала невинною жертвою кривавих змовників, навколо якої варто згуртуватися, щоб захистити. Навпаки, суспільство якщо й не підтримує Савченко прямо, то вже точно не вважає її поганою людиною і злочинцем. Народ відверто втомився від економічних проблем, невлаштованості і постійних скандалів в верхах. Тому підготовка збройного перевороту сприймається з відомим розумінням.

Крутіть гайки

Ця особливість є дуже небезпечним сигналом для української влади. На цьому тижні були опубліковані рейтинги потенційних кандидатів в президенти і політичних партій. Згідно з ними, рівень підтримки влади знаходиться на найнижчій позначці з 2014 року. Петро Порошенко, мабуть, не має перспектив переобратися в 2019 році, а його партія має дуже хиткі перспективи пройти в парламент. Друга правляча партія, Народний фронт, уже давно ці перспективи втратила і має рейтинг в 0,6 відсотка.

В умовах втрати довіри абсолютної більшості громадян України, влади був кинутий ще один виклик у вигляді спроби державного перевороту. І нехай він проходив під контролем спецслужб і його вдалося запобігти, сам факт підготовки перевороту породжує страх. Влада розуміє, що в разі чого, їй нема на кого буде спертися.

У такій ситуації можна припустити, що спробу перевороту влада використовує для закручування гайок. Українські політологи вважають, що до справи Савченко потенційно можна підключити кого завгодно. І Юлію Тимошенко, головного конкурента Петра Порошенка в президентських перегонах, і Ігоря Коломойського, який постраждав в боротьбі з президентом, і Віктора Медведчука, якого із завидною регулярністю називають «агентом Кремля».

Закручування гайок може торкнутися і формально менш слабких гравців. Йдеться про українських націоналістів, військових, учасників бойових дій в Донбасі. Надія Савченко користується серед цих людей значним авторитетом. Потенційно, саме вони могли б підтримати переворот.

Так що дії влади проти опозиційних радикалів цілком очікувані. Наприклад, під час судового слухання справи Савченко поліція блокувала штаб Національного корпусу в Києві.

Передвиборний креатив

Українська політика характеризується високим рівнем конспірології. Практично кожного опозиційного політика або суспільного діяча підозрюють в роботі або співпраці з адміністрацією президента. Не залишилася осторонь і Надія Савченко.

Так, політичний експерт Дмитро Корнійчук упевнений, що Савченко є «проектом Банкової» (адміністрації президента України). На його думку, Петро Порошенко використовує Савченко в якості точки збірки умовно «патріотичних» опозиціонерів. Можна припустити, що в рамках такого сценарію відбувається каналізація ультраправого протесту на Україні.

Схожої точки зору дотримується український політолог Валентин Гайдай. «Скандал з Савченко відводить увагу від основних лідерів президентських перегонів, зокрема, від найсильнішого конкурента – Юлії Тимошенко, – вважає експерт. – Не виключено, що в адміністрації всерйоз задумалися над розкручуванням Савченко як можливого кандидата в президенти, щоб по максимуму відвести голоси у Тимошенко. Все-таки поява ще однієї яскравої одіозною жінки в політиці знімає з Юлії Тимошенко монополію на роль якоїсь залізної леді, єдиної жінки-політика ».

Ця версія підтверджується даними соціологічних опитувань. У лютому цього року рейтинг Юлії Тимошенко становив 9,8 відсотка, що робить її лідером в президентській гонці. Президент Петро Порошенко має лише 3,9 відсотка, він знаходиться на четвертому місці в рейтингу. Так що бажання Порошенко максимально послабити свого головного конкурента цілком зрозуміло.

Однак Руслан Бортник не згоден з таким трактуванням дій влади. За словами експерта, Савченко не підходить в якості конкурента Тимошенко з двох причин. По-перше, їх електорат мало перетинається, тому і немає умов для підтримки Савченко в якості противаги Тимошенко.

По-друге, у Надії Савченко практично відсутня рейтинг. Відразу після її звільнення, рівень її підтримки був колосальним, однак він не конвертувався в політичний рейтинг. У грудні 2016 року, через півроку після повернення на батьківщину, її рейтинг становив 2,7 відсотка. Трохи більше ніж через рік, в лютому 2018 року, Надія Савченко взагалі не фігурує в президентському рейтингу.

Руслан Бортник порівнює версію про передвиборну накачуванні Надії Савченко з аналогічною щодо Михайла Саакашвілі. Восени 2017 року теж була популярною точка зору, що він може відтягувати голоси опозиційно налаштованого електорату. Однак після півроку, незадовго до його видворення з країни, Михайло Саакашвілі в політичному плані повністю маргіналізувати.

Політолог Кирило Молчанов також сумнівається в тому, що адміністрація президента України увійшла в якісь домовленості з Савченко. За словами експерта, вона важко керований людина, яка створює хаос навколо себе. Відповідно і домовлятися з нею про щось небезпечне.

Втім, однозначні висновки робити поки рано. Минуло трохи більше тижня, як Савченко звинуватили в спробі держперевороту. Лише через кілька місяців можна буде говорити, чи було справа Савченко передвиборчим проектом або ж українська влада ставила перед собою якісь інші цілі.

Не виключено, що справа Савченко – це прагнення влади відволікти суспільство від соціально-економічних проблем. За словами колишнього радника прем’єр-міністра України Анатолія Пешко, влада створює всі нові і нові інформаційні приводи, які перемикають увагу людей. Підтримуючи постійне відчуття загрози через бойові дій на Донбасі, спроб державного перевороту Михайла Саакашвілі і Надії Савченко, влада відволікає громадську думку від невдач в економіці і падіння якості життя.

Реальних проблем дійсно вистачає: підвищення цін і тарифів, постійна девальвація гривні, безробіття. Тут варто зазначити, що в розпал скандалу з Савченко була звільнена керівник Національного банку України Валерія Гонтарєва. На тлі новин про невдалий переворот, новина про звільнення Гонтаревої пройшла практично непоміченою, але ж саме вона (поряд з іншими високопоставленими чиновниками) винна в катастрофічному падінні гривні.

Поки що події лише розгортаються, і робити однозначні висновки про всіх зацікавлених сторонах справи Надії Савченко явно рано. Єдине, про що можна говорити напевно, так це про те, що українська політика продовжить жити скандалами і, ймовірно, це не останній змову проти чинної української влади.